Загальна характеристика

з координатами: 50°13′ пн. ш. 26°12′ сх. д. / 50.216667° пн. ш. 26.2° сх. д. (G).

південна точка — село Білівці - знаходиться у Борщівського району

з координатами: 48°31′ пн. ш. 26°21′ сх. д. / 48.516667° пн. ш. 26.35° сх. д. (G).

західна точка — село Дуляби - знаходиться у Бережанському районі

з координатами: 49°32′ пн. ш. 24°42′ сх. д. / 49.533333° пн. ш. 24.7° сх. д. (G).

східна точка — село Окопи - знаходиться у Борщівського району

з координатами: 48°32′ пн. ш. 26°24′ сх. д. / 48.533333° пн. ш. 26.4° сх. д. (G).

   Протяжність становить із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід — на 129 км.

   Довжина обласних автомобільних шляхів сягає близько 5,1 тис. км, причому 5,0 тис. км це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис.км2 території припадає 370 км автомобільних шляхів, в т. ч. з твердим покриттям 362 км.

   Довжина залізниць в області становить 575 км, щільність залізничної мережі складає 41,4 км на 1 тис. км2, що значно перевищує аналогічний показник по Україні (37,6), автомобільним шляхом -145 км.

Природні умови

   Клімат: помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині області до 7,4°С на півночі і півдні. У липні середні температури найвищі в південній частині області (18,8°С), а найнижчі — у центральній і західній частинах (18,0°... 18,5°С. У січні температури повітря в центральній частині дещо нижчі (-5,4°С) від температур в інших частинах області (-4,5 ... -5°С).  Літом температура може підніматися до +37°С, а в зиму — опускатися до -34°С. На території області випадає достатня кількість опадів (550-700 мм на рік). Найбільше їх на заході і на північному заході, найменше — на південному сході.

   Земельні ресурси є основним багатством Тернопільської області. ЇЇ розташування в західній частині правобережного лісостепу в зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а знаходження поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну та індустріального Прикарпаття розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Розташування області в регіоні з високою щільністю населення зумовлює переважання тут трудомістких галузей господарства. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих грунтів у світі. Висока частка родючих ґрунтів і рівнинність території значною мірою обумовлюють структуру господарського комплексуТернопільщини і його спеціалізацію.

   Рівень освоєності земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів.

   Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.

   Згідно з методикою грошової оцінки землі та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213, середня вартість одного гектара орних земель визначена в сумі 3564 дол. США, a загальна вартість орних земель Тернопільської області становить близько 2,6 млрд. дол. США.

Водні ресурси

   По території області протікає понад 2400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. Найбільша ріка області Дністер. Його довжина в межах області 215 км.

Флора Тернопільської області

   Територія Тернопільської області лежить у лісостеповій зоні і вкрита різноманітною рослинністю. Тут росте понад 1100 видів вищих спорових і насінних рослин. Багатство видового складу рослинного світу зумовлено положенням області між Карпатами і Поліссям. Найчисельнішими тут є лісові і степові види. 
   Лісова рослинність на території області сформувалася в четвертинному періоді. У минулому значна частина області була вкрита лісами, які по-хижацьки вирубали в часи панування у краї Австро-Угорщини, Польщі, у період німецької окупації, а також в радянський період. Площі лісів значно скоротилися. Зараз ліси займають 14% території області (197,8 тис. гектарів).  Учені розрахували, що оптимальний показник лісистості для Тернопільської області повинен становити 17,8%. Вирубування цінних порід дерев (бук, дуб) призвело також до зміни видового складу лісів. У них збільшилась частка малоцінних порід (граб, осика, береза тощо). 
   Більшу частину ділянок, які вкриті лісом, займають в області широколистяні ліси. Тільки в північній частині області ростуть мішані ліси. Серед широколистяних лісів найбільше поширення мають грабові, дубово-грабові, букові ліси. 
   Грабові й дубово-грабові ліси займають південно-західну частину області (Придністров'я), Подільське плато, північну частину Товтрового кряжа, Кременецькі гори. Крім граба, який є панівним у деревостої, у цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, а в підліску — ліщина, горобина та ін. 
   Букові ліси ростуть на підвищених ділянках Тернопільського плато. Бук утворює суцільні масиви лише в південно-західній частині області, а в інших місцях він росте у вигляді острівців. Через територію області проходить східна межа поширення бука в Європі. Це — бучина на Товтровому кряжі біля р. Збруч. У букових лісах ростуть також граб, явір, липа, а в підліску — ліщина, калина, глід, терен, вовчі ягоди тощо. 
   Мішані ліси займають територію Малого Полісся. Вони ростуть на піщаних грунтах у басейнах рік Ікви, Вілії і Горині. Це переважно дубово-соснові ліси. У їхньому підліску росте крушина, ліщина, калина. 
   У верхів'ях лівих приток Дністра, Горині, Ікви і Вілії поширені заплавні ліси, їх деревостій складається з осокора, в'яза, дуба, клена, ясена, вільхи. 
   Ліси області мають важливе грунтово-захисне, водоохоронне, рекреаційне значення. Понад 35 тис. га лісів розміщені на водноерозійних площах і виконують захисні функції. Навколо найбільших міст створено зелені санітарні зони на площі понад 32,2 тис. га, які виконують функції «легенів» міст. Уздовж залізниць, автомобільних доріг насаджені лісосмуги, які мають важливе значення для очищення повітря від шкідливих викидів транспортних засобів. 
   Важливе значення для відпочинку людей поряд із лісами мають штучні насадження, а серед них — лісопарки, дендропарки, старовинні парки, сквери тощо. Багато з них в області є пам'ятками садово-паркового мистецтва. Тисячі любителів природи відвідують щорічно Гермаківський та Хоростківський дендропарки. Гермаківський дендропарк нараховує понад 1500 видів дерев і чагарників з усіх куточків світу, у т.ч. колекцію хвойних порід із Євразії, Північної Америки та Північної Африки, а також реліктові види — гінкго дволисте (найстаріше дерево нашої планети), магнолія. 
   Хоростківський дендропарк має надзвичайно багату колекцію дерев і чагарників, серед яких кипариси, кедри, ялини, ялиці, ялівці, лимонник, лимонне й оцтове дерева, платани, пальми (16 видів), дуби (звичайний, корковий, пухнастий) та ін. 
   Увагу відпочиваючих привертають старовинні парки — Більче-Золотецький, Скала-Подільський, Коропецький, Гримайлівський, Збаразький, Раєвський, Кременецький та ін. У них зібрано багаті колекції дерев та кущів, які мають наукову і пізнавальну цінність. 
   Степова рослинність на території Тернопільської області у природному вигляді не збереглася. Майже всі степові ділянки розорані, а ті, що залишилися, зазнали значного впливу людини. Нерозорані степові ділянки можна зустріти на схилах горбів, балок, у заплавах рік тощо. На підвищених ділянках ростуть костриця, пирій, бородач, чебрець, тонконіг та ін. А в заплавах рік на луках проростають мітлиця, осока, пирій, тимофіївка, тонконіг, стоколос. Приблизне уявлення про давні степи, які колись були на території області, дає ділянка степу між селами Устя і Дністрове в Борщівському районі, а про наскельно-степову рослинність — ділянка між селами Дністрове і Трубчин (ростуть купина лікарська, гадюча цибулька, кузьмичева трава та ін.). Ділянки суходільних і заплавних лук використовуються як пасовища. 
   Рослинний світ Тернопільської області налічує чимало ендемічних та реліктових видів. До реліктових належить осока низька, осока біла, брусниця карликова, хвощ великий, чина ряба, молочай багатобарвний, меч-трава болотна, кузьмичева трава (ефедра двоколоса), відкасник татарниколистий. 
   Ендемічні види рослин області: шавлія кременецька, костриця піхвова, сонцецвіт сивий, вівсюнець пустельний, шиверекія подільська, чебрець одягнений, тонконіг різнобарвний та ін. 
   Чимало рослин на Тернопільщині сьогодні — на межі зникнення і тому занесені до «Червоної книга України». Серед них — ковила волосиста, сон великий, зозулинець салеповий, цибуля гірська, горицвіт весняний, астранція велика, білоцвіт весняний, конвалія іравнева, клокичка периста, ясенець білий, лілія лісова, барвінок малий, черевички зозулині, відкасник татарниколистий, анакамптис пірамідальний, любка дволиста.

Фауна Тернопільської області

Тварини півночі області.

   Тваринний світ Тернопільської області представлений лісовими та степовими видами. В області зареєстровано 412 видів хребетних, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують: круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62.                                                                        Поліські види тварин поширені в північній частині області. Серед них: заєць-руснак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк.

   З птахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона.

Тварини півдня області.

   У середній та південній чатині області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, кріт, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка.

   Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк.

Земноводні і плазуни.

   Серед земноводних і плазунів найпоширенішими є: жаба, ропуха сіра, квакша, тритон, ящірка, черепаха болотяна.

   Водиться 4 види змій: гадюка звичайна, мідянка, полоз лісовий, вуж.

Тварини водойм.

   Із риб у річках і ставках області водяться: коропи, карасі, в'юни, окуні, лящі, лини, щуки, соми, пучкурі, краснопірки та інші. У багатьох водоймах живуть ондатри, видри та деякі хутрові звірі, а на їх плесі скупчуються дикі водоплавні птахи: чайки, качки-крижні, дикі гуси тощо).

Рідкісні види.

   До ендемічних видів тварин належать мала кутора, подільський кріт, плямистий ховрах, чагарникова полівка.

   До «Червоної книги України» занесені: із ссавців — кіт лісовий, горностай, борсук, тхір степовий, рись, видра річкова, кутора мала та інші. З птахів — беркут, лелека чорний, шуліка рудий, орлан-білохвіст, скопа, змієїд, пугач та інші. З плазунів — мідянка, полоз лісовий та інші. З риб — стерлядь, вирезуб.

 
Заповідники

   На Тернопільщині понад 400 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник Медобори 89 заказників серед яких: 15 заказники державного значення, 308 пам'яток природи, у тому числі 12 державного значення, 18 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 державного значення. За станом заповідності, посідає друге місце (8, 42 %)  серед областей України.

Печери

   Тернопільщина - це область де знаходиться понад 90 печер. Найвідоміші з них – Оптимістична (165 км), Озерна (108 км), Кришталева (22 км), Млинки (21 км), Вертеба (7.8 км). Печера Оптимістична посідає перше місце у світі за довжиною серед гіпсових печер.

Мінеральні ресурси

   Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зокрема природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ.

   У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю (товщина пластів 18-30 м, глибина залягання 15-20 м), який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу. Промислове використання мергелю в області незначне.

   Практично в усіх частинах області знаходяться родовища вапняків (відомо близько 100 їх родовищ), а так звані рифові вапняки, поклади яких поширені в районах Товтрової гряди, через високий вміст кальцію є унікальними в світі.